Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о струне

  • 1 издавать

    издать
    1) (звук) видавати, видати зв[г]ук, гучати; см. Звучать; (о струне) бриніти, забриніти; (жалобные звуки) квилити, проквиляти, виквиляти, заквилити, скиглити, заскиглити. [Струна бринить. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли (Пісня). Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Шевч.)]. -ть крик - кричати, скрикнути, (редко, зап.) видати, пустити крик. [Тож душа, вилітаючи з тіла, смертний видала крик (Л. Укр.). Ой! - Наталя пустила дзвінкий тривожний крик (Васильч.)]. -вать сильный крик, вопль - криком кричати. -вать шорох - шарудіти; см. Шуршать. -вать запах, благоухание - пах(ну)ти, душіти; видихати, (редко) видавати, випускати пахощі, дихати цвітом; срвн. Благоухать, Пахнуть. -вать более сильный аромат (запах) - пахнути запашніше, міцніше. [Виноград зацвів і дише любим своїм цвітом (Св. П.). Пахла трава запашніше (Грінч.)];
    2) (книгу, газету и т. п.) видавати, видати (книгу, часопис (газету), то-що). -ть закон - видавати, видати закон. -ть на чей счёт, на чьи средства - видавати, видати чиїм коштом, чиїм накладом. Автор -дал книгу на свой счёт - автор видав книгу своїм коштом. Изданный - виданий.
    * * *
    I несов.; сов. - изд`ать
    (опубликовывать, обнародовать) видава́ти, -даю́, -дає́ш, ви́дати и мног. повидава́ти
    II несов.; сов. - изд`ать
    ( производить - о звуке) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́), видава́ти, ви́дати; ( испускать) випуска́ти, ви́пустити

    \издаватьть вопль — зо́йкати, зо́йкнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издавать вать за́пах — па́хнути, видиха́ти за́пах; пахті́ти

    \издавать вать звук — дава́ти (видава́ти) звук; ( звучать) звуча́ти; ( о струне) брині́ти, -ни́ть

    \издаватьть крик — крича́ти, кри́кнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издаватьть стон — стогна́ти, застогна́ти, о́йкати, о́йкнути, зо́йкати, зо́йкнути, видава́ти, ви́дати сто́гін

    \издавать дать храп — захропти́, захропі́ти

    Русско-украинский словарь > издавать

  • 2 дрожать

    астр., техн., физ.
    тремті́ти, дрижа́ти; ( о струне) брині́ти; ( о свете) мигті́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > дрожать

  • 3 дрожать

    астр., техн., физ.
    тремті́ти, дрижа́ти; ( о струне) брині́ти; ( о свете) мигті́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > дрожать

  • 4 бриніти

    астр.; техн.; физ. дрожа́ть ( о струне), жужжа́ть ( звонко)

    Українсько-російський політехнічний словник > бриніти

  • 5 дрожать

    дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.
    * * *
    тремті́ти, дрижа́ти; ( сотрясаться) двигті́ти; ( трястись) труси́тися, трясти́ся; ( о струне) брині́ти; ( о свете) мигті́ти, миготі́ти; ( трепетать) тріпоті́ти, тріпота́ти, тріпота́тися; ( бояться) потерпа́ти

    Русско-украинский словарь > дрожать

  • 6 задрожать

    задрижати, задриготіти, задвигтіти, задвижіти, затремтіти, затруситися, затрястися, заколотитися, затріпотіти; см. Дрожать. [Мов Каїн, затрусивсь увесь (Котл.). Земля затрусилася (задриготіла, задвижіла). Затремтіло місячне сяєво]. Слёзы -жали у неё на глазах - сльози забриніли їй на очах.
    * * *
    затремті́ти, -мчу́, -мти́ш, задрижа́ти; ( сотрясаясь) задвигті́ти, -гти́ть; ( затрястись) затруси́тися, -трушу́ся, -тру́сишся, затрясти́ся; ( о струне) забрині́ти; ( о свете) замигті́ти, -гти́ть, замиготі́ти

    Русско-украинский словарь > задрожать

  • 7 зазвенеть

    задзвеніти, задзеленчати.
    * * *
    задзвені́ти; ( зазвонить) задзеленча́ти, задзеле́нькати, задзе́нькати, усилит. задзенькоті́ти, задзеленькоті́ти: зате́нькати; (о струне; о звонком голосе) забрині́ти; (зазвякать, задребезжать) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти

    Русско-украинский словарь > зазвенеть

  • 8 зазвучать

    загучати; срвн. Звучать.
    * * *
    зазвуча́ти; (о струне; о звонком голосе) забрині́ти, -ни́ть; ( раздаться) залуна́ти

    Русско-украинский словарь > зазвучать

  • 9 звенеть

    1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];
    2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];
    3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;
    4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;
    5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.
    * * *
    дзвені́ти; ( звонить) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати, усилит. дзенькоті́ти, дзеленькоті́ти, те́нькати; (звякать, дребезжать) бряжча́ти, бря́зкати, усилит. брязкоті́ти; (о стекле, посуде) дзинча́ти; (о струне; о звонком голосе) брині́ти

    Русско-украинский словарь > звенеть

  • 10 звучать

    гучати, звучати, бриніти; (звенеть) дзвеніти; (раздаваться) лунати, розлягатися, розтинатися; срвн. Раздаваться. [Брини-ж у серці, мріє золота, на різні тони (Тичина)]. Это -чит странно - це звучить дивно.
    * * *
    звуча́ти, гуча́ти; (преим. о струне и звуках, подобных струнному) брині́ти; ( раздаваться) луна́ти; (перен.: о голосе) дзвені́ти

    Русско-украинский словарь > звучать

  • 11 лопаться

    ло́патися; (о посуде, струне) лу́скати, лу́скатися; ( трескаться) трі́скати, трі́скатися, ре́патися, ре́пати; ( распадаться на части) розска́куватися; (о почках, бутонах) розпу́куватися, розпука́тися; ( обрываться) урива́тися; (давать трещины, оседая) розсіда́тися

    Русско-украинский словарь > лопаться

  • 12 лопнуть

    мног.
    поло́патися; (о посуде, струне) лу́снути, полу́скати, полу́скатися; ( треснуть) трі́снути, ре́пнути; ( распасться на части) розско́читися; (о почках, бутонах) розпу́катися, розпу́кнутися; ( оборваться) увірва́тися, урва́тися; (дать трещины, оседая) розсі́стися

    Русско-украинский словарь > лопнуть

  • 13 подрожать

    подрижати, подриготіти потремтіти, потруситися, (насмешливо) попоїсти дрижаків, поскакати халяндри.
    * * *
    потремті́ти, подрижа́ти; ( потрястись) потруси́тися, нахапа́тися дрижакі́в; ( о струне) побрині́ти; ( о свете) помигті́ти, помиготі́ти; ( сотрясаясь) подвигті́ти

    Русско-украинский словарь > подрожать

  • 14 продрожать

    продрижати, продриготіти и -дриготати, протремтіти, протруситися. [Цілу ніч на морозі протрусилися (Ум.). Усю ніч протремтіла: собаки чогось так уїдали, а я сама в хаті, так і страшно (Грінч.)].
    * * *
    протремті́ти, продрижа́ти; ( протрястись) протруси́тися; ( о струне) пробрині́ти; ( о свете) промигті́ти, промиготі́ти, диал. промигкоті́ти

    Русско-украинский словарь > продрожать

  • 15 прозвенеть

    продзвеніти, продзеленькати, продзеленькотіти, продзенькати, протеленькати; однокр. бренькнути, дзеленькнути. См. Звенеть.
    * * *
    продзвені́ти; ( прозвякать) продзеленча́ти, продзеле́нькати, продзе́нькати, пробряжча́ти, пробря́зкати; ( о струне) пробрині́ти

    Русско-украинский словарь > прозвенеть

См. также в других словарях:

  • струне́ц — струнец, струнца …   Русское словесное ударение

  • Струне́ц — см. Ascaris lumbricoides …   Медицинская энциклопедия

  • Спор о струне — Колебания струн пианино описываются дифференциальными уравнениями Спор о струне, спор о колеблющейся струне, спор о звучащей струне  научная дискуссия, развернувш …   Википедия

  • все в струне(по струнке ходить) — (иноск.) в строгом порядке, без уклонений (как держатся направления по натянутой струне) Ср. Чтобы все... по струнке у меня! Поведенц первый сорт! Беспорядков не потерплю! Тургенев. Петушков. 8. Майор Петушкову. Ср. Необходимость ходить в струне …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Держать в струне — кого. Устар. Экспрес. То же, что Держать в узде кого (в 1 м знач.). Старики большею частью раскольники и крепко держатся обычая, не курят, не пьют, дочерям выбирают мужей сами, дом держат строго, в струне (Н. Шелгунов. Очерки русской жизни). А… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Держать в струне (струнке) — Держать В СТРУНЕ (СТРУНКЕ). Прост. Экспрес. В строгости, в строгих правилах поведения. Старики большею частью раскольники и крепко держатся обычая, не курят, не пьют, дочерям выбирают мужей сами, дом держат строго, в струне (Н. Шелгунов. Очерки… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Ходить в струне — Устар. Экспрес. 1. у кого. Беспрекословно подчиняться, слушаться кого либо. Дом управлялся Марьей Орестовной. Люди у ней ходили в струне (П. Боборыкин. Китай город). 2. Быть послушным, вышколенным. Матрос на корабле в струне ходил, остерегался…… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • В струне держать — СТРУНА, ?ы, мн. струны, струн, струнам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • В СТРУНЕ — См. ПО СТРУНКЕ В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • Держать себя в струне — Устар. Экспрес. То же, что Держать себя в узде. Здесь, сударь, маленько беспокойно; надо бесперечь в струне себя держать (Н. Успенский. Уездные нравы) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • державший в струне — прил., кол во синонимов: 1 • державший строго (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»